Третя ракетка світу Джессіка Пегула поспілкувалася з журналістами Tennis Channel після перемоги над Сораною Кирстею у четвертому колі турніру WTA 1000 у Цинциннаті
– Джесс, вітаємо з перемогою над Сораною Кирстею. Ми говорили про те, що ви не грали проти неї вже кілька років. Чи було вам сьогодні складно на корті?
– Думаю, я дуже добре розпочала матч. Якщо чесно, від самого початку показувала досить високий рівень і певною мірою контролювала гру. Але Сорана проводить чудовий сезон, показує неймовірно хороший теніс, тому я відчувала, що в якийсь момент вона додасть і підвищить свій рівень, що вона й зробила.
У другому сеті Сорана трохи перехопила ініціативу, тому я просто намагалася не надто засмучуватися через те, що, можливо, могла завершити матч у двох сетах. Потім почали змінюватися умови. Перед тим, як пішов дощ, стало темніше й похмуріше, на корті було дуже вітряно. Третій сет вийшов трохи незручним. Через вітер у нас були якісь дивні розіграші, і загалом було не надто комфортно. Тож я намагалася зосередитися на роботі ніг, зберігати концентрацію і не сильно дратуватися через умови.
– Це був непростий матч. Зараз Сорана вже 15-та у світі й цього сезону показує чи не найкращий теніс у кар’єрі. На вашу думку, що вона зараз робить настільки добре, що грати проти неї так складно?
– Я так давно з нею не грала, але мені здається, що зараз вона дуже добре бореться. Сорана може рано зустрічати м’яч і грати в атакувальний теніс, а також здатна трохи довше вибудовувати розіграш. Не знаю, можливо, є щось особливе в тому моменті, коли людина говорить собі: “Можливо, це мій останній сезон, я планую, що він буде останнім”. Тоді просто виходиш на корт, отримуєш від гри набагато більше задоволення і граєш розкуто.
Ми вже бачили подібне з іншими тенісистками. Думаю, тут певною мірою відбувається те саме. Тому мені цікаво, чи вона справді завершить кар’єру. Здається, вона говорила, що планує це зробити, але, зараз вона проводить неймовірний сезон.
– Сорана справді грає чудово. Джесс, ми постійно говоримо про те, наскільки чисто ви б’єте по м’ячу, за цим дуже приємно спостерігати. Цікаво, чи зациклюєтеся ви під час матчу на власних відчуттях від ударів, чи переважно концентруєтеся на виконанні? Тенісисти в цьому питанні можуть бути дуже різними.
– Думаю, я справді можу надто сильно залежати від відчуттів. Я взагалі гравець, для якого відчуття дуже важливі. А мої тренери постійно кажуть мені: “Слухай, неважливо, що ти відчуваєш”. З віком і після того, як я закріпилася серед провідних тенісисток, я стала набагато краще до цього ставитися. Я зрозуміла, що іноді гра просто не відчувається добре, і це нормально. Або перед матчем ти проводиш жахливу розминку, а потім чудово граєш. А буває, що на розминці все відчувається неймовірно, виходиш на матч – і все жахливо.
Саме тому я намагаюся на цьому не концентруватися, хоча не можу сказати, що мені завжди це добре вдається. Але сьогодні через вітер я якраз думала про те, що відчуття все одно не будуть чудовими. Тож потрібно перестати хвилюватися про те, як усе відчувається, і просто думати про те, що саме мені потрібно виконувати і що потрібно робити.
– Якщо говорити конкретно про сьогоднішній вітер, м’яч поводився незвично? Що саме найбільше впливало на вашу гру?
– По-перше, коли ми починали матч, вітер був не таким сильним, але протягом зустрічі умови змінилися. З одного боку корту вітер дуже сильно дув у спину, тому, думаю, нам було непросто правильно підходити до м’яча. Ти очікуєш, що м’яч прилетить до тебе, але цього не відбувається, і доводиться рухатися вперед. Можливо, частіше йти до сітки, намагатися грати агресивніше, але це складно, коли здається, що м’яч певною мірою тобі не підконтрольний. Тому я просто намагалася пристосуватися до цього.
– Гра продовжує розвиватися і в чоловічому, і в жіночому тенісі. Іноді все відбувається циклічно: те, що працювало 20 років тому, потім перестають використовувати, а згодом ми знову бачимо, наприклад, як тенісисти частіше атакують біля сітки. Що, на вашу думку, зараз має особливо велике значення в жіночому тенісі?
– Думаю, подача надзвичайно важлива. Коли тенісистки добре подають, зазвичай вони й загалом показують хороші результати. Ми бачили це на траві у Лінди Носкової. Думаю, Олена Рибакіна – найкраща на подачі в жіночому тенісі. Арина Соболенко, очевидно, перебудувала свою подачу і після цього виграла кілька турнірів Grand Slam. Також ми бачимо, як Коко Гофф покращила свою подачу, і це допомагає їй у складні моменти.
Зрештою, подача – це єдиний елемент гри, який ти можеш повністю контролювати, тому мені здається, що вона завжди має найбільше значення. Це не означає, що, коли ти добре подаєш, то обов’язково виграєш матч. Але, особливо коли йдеться про провідних тенісисток, це дуже важливо. У матчі проти топсуперниці ти не отримуєш багато шансів. Тому, коли здобуваєш легкі очки на своїй подачі або постійно чиниш тиск на суперницю, це має величезне значення.
Думаю, прийом також неймовірно важливий. Ці два компоненти певною мірою взаємопов’язані. Якщо суперниця подає не надто добре, а ти можеш постійно тиснути на неї на прийомі, для неї це дуже неприємне відчуття. Тому я б назвала саме ці два елементи.
– Я зустріла вашого тренера Марка Ноулза в зоні для гравців і знаю, що вам подобається, коли він перебуває у вашому боксі та може бути тут разом із вами. Можете трохи розповісти про вашу взаємодію з Марком і загалом про вашу команду? Що ви робите після матчів? Можливо, ваш чоловік сьогодні відповідає за гриль?
– Насправді він уже поїхав.
– О, шкода.
– Так. Сьогодні доведеться самій готувати собі вечерю.
– Прикро (сміється). А як вам загалом було проводити стільки часу всім разом під одним дахом?
– Насправді було досить кумедно, тому що тут у мене є будинок. Спочатку там був мій спаринг-партнер, потім у якийсь момент приїхали двоє моїх друзів, була Дженні, ще одна моя подруга, потім приїхав мій чоловік, ще й три собаки. А потім усі вони поїхали практично в один день. Тепер там дуже тихо (сміється).
Ми навіть жартували, що люди один за одним зникають. Марк сказав: “Слухай, такими темпами завтра або мене, або Спенсера вже не буде. Можливо, вона просто позбувається людей по одному. Побачимо”. Але ні, було дуже весело. Зазвичай зі мною не подорожує багато людей, я люблю, щоб команда була невеликою. Тому було приємно провести з ними час на вихідних, у нас вийшов такий довгий вікенд, і ми трохи розважилися. Зараз стало трохи самотніше, але Марк і мій спаринг-партнер Спенсер не дають мені нудьгувати. А ще Марк сказав мені, що сьогоднішній матч забрав у нього кілька років життя.
– Мені він сказав те саме, але я боявся вам про це розповідати.
– Так, він сказав: “Цей матч забрав у мене кілька років життя”. В один момент було дуже смішно. Здається, це сталося, коли я зробила зворотний брейк, повела 6:5 і знову вийшла подавати на матч. Він почав показувати мені руками якісь жести. Я просто подивилася на нього і запитала: “Що ти взагалі намагаєшся мені сказати?” (сміється). Я абсолютно не розуміла, що все це означає.
Він дуже енергійно щось показував, а я просто дивилася на нього і почала сміятися. Тоді засміявся і він. І я подумала: “Гаразд, можливо, це хоча б трохи зніме напругу перед тим, як я подаватиму на матч за рахунку 6:5, тому що я взагалі не зрозуміла, що ти щойно мені сказав, але чудово” (сміється). Тож, можливо, нам потрібно над цим попрацювати.
У чвертьфіналі турніру в Цинциннаті Джессіка Пегула зіграє проти своєї співвітчизниці Аманди Анісімової, з якою зустрічалася п’ять разів і виграла всі попередні матчі.